urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo vedmeduk_bo_bo vedmeduk_bo_bo 2009-09-07T00:36:30Z urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:8893 2009-09-07T00:36:30Z 2009-09-07T00:36:30Z и на нашей улице как-нибудь перевернется грузовик с пряниками)) urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:8458 2009-05-24T12:46:07Z 2009-05-24T12:46:07Z все будет х... urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:8405 2009-05-12T15:26:05Z 2009-05-12T15:26:05Z наутилус - зверь решил что надо уехать. еще куда не знал. хотелось куда то подальше от сюда. думал что с уездом забуду все о чем мне напоминал эти улицы, эти дома, эти люди, город, страна...<br />42 дня назад ты умерла и понял что оставаться тут жить не могу. хотелось к тебе. <br />Было почти 12 ночи. стоял на трассе уже 2 часа, все машины проезжали мимо. решил пройти чуть дальше и там дальше стопить. начал идти. забыл обо всем. услышал что кто то сигналит, оглянулся и яркий свет бил по глазам. не успев понять в чем дело и только после того как кто то из машины сказал:"давай садись уже, нам по пути" я понял что стою на трассе.<br />Сел в машину. играла спокойная мантрическая музыка. салон машины был голубого цвета. Водитель выглядел на лет 50. голубоглазый с длинными седыми волосами и бородой. на лице было много морщин.<br />ехали медленно, где то 60км/час. Полсе 15 минут езды заметил что трасса пустая. нет ни одной машины. стало немного страшно но было уже как то все равно. по этой дороге я ездил много раз, но как то не мог припомнить чтоб фонари ее ночью освещали по бокам был сосновый лес.<br /><br />- я извиняюсь а куда вы едите? - спросил я.<br />- домой, а ты?<br />- еще не знаю, пока что с вами по пути, а там посмотрим. хочется куда то подальше в тихое место где есть горы и слышен шум моря и что б там не было людно, где тихо.<br />- ну можешь проехаться со мной, я уверен туда где я живу, там тебе понравится.<br />- а я слышал про это место?<br />- много раз, когда приедем, ты поймешь.<br /><br />я чувствовал что водитель добрый, и поэтому было спокойно. незаметно я уснул, а проснувшись я был уже на месте. про себя подумал что жаль что не увидел название этого места, когда мы заезжали сюда. <br />было утро. водитель подошол ко мне и сказал:<br /><br />- иди прямо, и через 50 метров увидешь поворот налево. там среди сосен возле трех подсолнухов будет деревянный домик, там она тебя ждёт.<br />- кто она?(а про себя подумал что про неё я ему ничего не рассказывал)<br />- сам знаешь кто.<br />- а как ваше имя? если не секрет?<br />- неважно. иди с миром.<br /><br />я начал идти. по дороге подумал что он наверно умеет читать мысли. ведь мыпочти не разговаривали, но про то, что у меня из головы не выходит уже 43 дня наверно он догадался. или яво сне что то говорил... хз. но как она меня там может ждать ели ее нет?<br />подходя к этому домику я понял что выходя из дому я хотел приехать именно сюда. тут очень тихо икрасиво. <br />когда я открыл дверь и зашел в дом - увидел ее. меня осенило и минут 5 я ничего не мог сказать. <br />- еммммм... ааа где мы?<br />- в раю... urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:8051 2008-03-11T17:43:43Z 2008-03-11T17:43:43Z Лучь и Кеп - дружба вочра мені і моєму другу було мені хуйово, і ми вирішии не сумувати!<br />пішли до нього додому, там вирішили записати пісні!<br />я грав імпровізацією на гітарі, він співав на ходу придумував слова і це все записували(тільки пісня "Бухло" була з готовим текстом)<br />грали, співали, потім він сказав, що придумає мені паганяла на все життя, і я з ним помру.<br />він сказав що з цієї хвилини я буду Лучь, ми плюнули один одному на куки і потиснули їх! обтерли один об одного.<br />і так вийшов на світ альбом "Лучегзазый свит" гурту "Лучь и Кеп"<br /><br />СКАЧАТИ АЛЬБОМ МОЖНА:<br /><a href="http://upload.com.ua/direct/900141521/">http://upload.com.ua/direct/900141521/</a>Лучь енд Кеп.rar<br /><br /><a href="http://upload.com.ua/get/900141521">http://upload.com.ua/get/900141521</a> urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:7773 2008-03-04T15:58:26Z 2008-03-04T18:49:52Z Кино - Пачька сигарет з Києва до Львова ми доїхали не досконало, але водії трапились круті)<br /> стояли під Києвом десь 2,5 год, потім під Житомиром десь годину і під Ріним десь 45 хв) але водії були круті) майже рот не закривали. про подорож до Львова і про Львів я не буду роповідати, бо це не так цікаво, що трапилось з напи після ьлго, як ми вирішии вийти на трасу Н-13, яка їде через Самбір в Ужгород) нам потрібно було доїхати до села Кострино(якого нема навіть на карті) там знаходилась трбаза і Юрчега дівчина, і наша вписка на ніч. село знаходилось за 60 км від Ужгорода. до Ужгорода було десь 200-300км(здається).<br /> нам потрібно було виїхати на початок траси(але на початок траси не ходила ні одна маршрутка, автобус і т.д. їхали приміські маршрутки до невеликих міст, які знаходяться на цій трасі.<br />Спочатку я домовивяс здається за 3.50 ком за двох доїхати до Вел. Любень а по дорозі нас вадій довіз вже до м. Рудки(ціна поїздки до Рудок коштує 14 грн з двох). Вийшовши з міста ми майже одразу застопили машину до Самбора. Водій нас довіз до ЖД вокзалу.<br /> Дурга проблема була в тому, щоб вїхати з міста на трасу, так як Самбір - велике місто(50тис населення) то піти з нього пішки зайняло б багато часу і щоб вийти на трасу треба було сісти мінімум на маршрутку, яка їде в Старий Самбір(коштує 12 грн на дох),але я домовився з вождієм за 4 грн, але у нас найдрібніші гроші були - це 5 грн, але я вторгував ще гривню здачіГг)<br />Вийшовши в Малому Самборі ми пройшли десь 10хв по трасі(бо були щ в місті) і застопили машину, яка повезла нас приблизно 1-2 км. Водій виявився минулим автостопером, розовів нам деякі історії, проводив екскурсію по місцям, які ми проїзджали(ми бачили будинок який стоїть з 16ст. і "жидівський цвинтар")<br /> Коли ми вийшли з машии, йшли десь 15 хв прямо по трасі і бачимо їдуть 2 чорні іномарки і за ними їде Газель(фургончик), ми починаємо голосувати. Газель обганяє 2 іномарки і зупиняється біля нас. В машині їхало 2 хлопця і 1 дівчина. слухали Шансон. Місця майже не бло, але ми светаки влізли в машину. <br /> Водій нам сказав, що навмисно обігнав 2 машини, щоб ми сіли до нього і він нас повіз. Ще сказав, зл їде в М. Турка.<br />їхавши в машині, ми почали помічати засніженя гори, місцями засніжену трасу.<br />Коли нас вже висадили, траса була застніжена повністю. Машина забуксувала в снігу і ми з Юрчегом відразу почали її штовхати, на що водій нам посигналив взнак подяки)<br /> Вже темніло. пройшовши трохи далі по трасі ми сфотографувались. був неймовірно гарний краєвид) Дістали хліб з майонезом, вирішили поїсти, тілкьи відламали хлібину, як бачимо машину, яка дуже повільно їде в нашу сторону. ми починаємо голосувати і вона зупиняється.<br /> Я підбіг до машини, відчиняю двері і бачу, що тільки 1 вльне місце, бо взаду все забите яблуками...<br />звертаюсь до водія:<br />- добрий чевір, ви б не могли нас скільки-небуть провести прямо по трасі?<br />- я довезу вас до роз"єднання доріг і поїду в село, а ви будете чекати іншої машини і поїдете в Ужгород<br />- ага, дякую)<br />- ну сідай спереду, нехай твій друг сідає тобі на коліна.<br />і так ми їхали десь пів години з швидкістю приблизно 10-20 км/год. через 5 хв їхди в мене оніміли ногиГг) в машині ще було тріснуте лобове скло)<br /> після цієї поїздки я зролзумів одну істину: якщо водій захоче тебе взяти, якзл навіть не буде де сісти в машині, то він тбе в будь-якому разі візьме)))<br /> Було вже досить темно і з нашою швидкістю нас за ці 30 хв, які ми проїхали обігнало десь 2 машини. водій сказав, що вже на Ужгород по цій трасі вже машини не ходяь і ми так до ранку стояти будемо.<br />Висадили нас біля місцевої заправки. Машини вже дісно не їхали в сторону Ужгорода. Їхало тільки таксі, яке просило 80 грн до найближчого села, але ми відмовились.<br /> Місцеві сказали, що до Волосянок(ми туди їхали, щоб сісти в електричку і на ній доїхати до села Кострино(цього села навіть на карті не було, але там є якась турбаза і там нас чекала Юрчего дівчина у якої ми повинні були переночуати)) залишилось 30км. Ми вирішили, що підемо пішки, але місцеві нам сказали: "не йдіть туди хлопці, ви там заблукаєте, бо трасу замело снігом і там один ліс. вас там вовки з"їдять".<br /> Потім ще сказали, що тут буде їхати маршрутка до Львова і буде проїзджати через Турки(село, яке ми проїхали) і там є вокзал і звідти ми поїдемо в Село, якого теж нема на карті, Сянки, там перечекаємо і буде пересадка на електричку на Ужгород.<br />Ми гарно розспілкувались з чоловіком(який чекав маршрутку у Львів) і здається його дружиною. На Турки маршрутка коштувала 4 грн на двох. у нас залишалось Юрчего 200грн і мої 100 однією бумажкою і 1,54коп. Сівши в маршрутку я домовився з водієм,щоб проїхати за 1,54. до Турків. коли їхали в маршрутці в моєму портфелі ролився сік, яким ми запивали хліб з майонезом, і все там забрудив(<br /> Коли вийшли з маршрутки Юрчег сказав, що той мійсевий дядько, який їхав у Львів сунув йому в карман 5 грн. Велике дякую йому за це. Дуже приємно знати, що є добрі люди)) я сам теж азвжди даю роші мандрівникам, або людям, у яких все вкрали і їм потрібно кудись доїхати. от і ам на шляху трапляються добрі люди)<br /> Було десь сьома вечора. ми пішли на вркзал. Там дізнались у мсцевого, коли буде електричка на Сянки, сказали, що приблизно в 22:30. Ми сіли і закурили біді. Потім я пішов і у місцевого пацана стрільнув 2 червоні "прими" щ фільтром. Ми ще раз покуили(гидкі були сигарети, але хоч які) і пішли в вокзал поїсти. Попили, поїли, я свої мокрі шкарпетки(запасні) і укавиці повісив на батарею(яка майже не гріла) висихати.<br /> через декілька хв вирішили трохи поспати до електрички. Так, як ми добу не спали, я думав, що засну швидко. Заснути не вийшло, бо було холодно, але хоч трохи подрмав. Коли відкрив очі, було неймовірно холодно. Я не знаходив собі місця, бо не знав куди сховатись від холоду, а вдягнувся я дуже тепло. ще як доторкнувся до голови, вона удже боліла(мабуть наелектризувалась, бо я довго не знімав 2 капюшони і шапку). потім взяв у Юрчега ЮМС і подзвонив мамі, сказати, що зі мною все добре і що ми на вписці, щоб вона не звилювалась) Згодом голова почала трохи меше боліти. подивились нагодинник, я кинув в мокрий портфель мокрі шкарпетки і кукавиці(які ніхуя навіть не підсохли на ітй батареї) і ми зайшли в електричку, яка їхала до Сянок. Зайшовши в середину ми побачили багато бидла, яке пило горілку.<br /> в електричці було тепло і я встиг трохи і ще десь 30 хв поспати. Сянки була кінцева зупинка. Доїхали ми безкоштовно.<br />Коли вийшли з електрички бло десь 23:00. в Сянках був великий сніг. ступивши на нього, нога провалилась під сніг десь поколіногГ). останній раз я такий сніг бачив коли був малим(десь в 96-97році) і жив в Закарпатті. Зайшовши в середину вокзалу касирши не було на касі, сам вокзал був набагато гірше ніж в Турках. на сидіннях спали бомжі і вкривались якимись мішками з під картоплі. в Турках нам сказали, що біля Вокзалу є місцеве каФе, де можна попити кави. Ми спитали і пішли шукати цей заклад. "МРІЯ" - побачили ми таку табличку, перед входом в це кафе. Зайшовши туди відразу до нас заговорив стрьомний таксист:" хлоці, таксі не нада? Куди схоччте відвезу". ми відмовились. пройшовши трохи далі ми побачили десь 5-6 биків, які пили пиво, багато пива.<br /> "хлопці сідайте до нас", - звертається, побачивши нас, один із биків. не дочекавшись відповіді додає: "БЛЯТЬ СУКА СІДАЙТЕ СЮДИ БО БУДУ ПИЗДИТИ НАХУЙ!!!" при цьому грюкає кулаком по столу так, що все пиво, яке там стояло, аж підскочило.<br />не довго думаючи я йому відповідаю:"ми на вокзал, і до вас"))<br /> Чекати електрички до Ужгорода нам на самому вокзалі не дуже хотілось і ми вирішили попросити місцевих працівників, які прибирають електрички, почекати у них, в відділенні для працівників. нам дозволили.<br /> Намагались ми знов заснути, але не вийшло. Холод був ще більше ніж на вокзалі в Турках. Ми сиділи на лавиці спиною до батареї. Потім я ходив десь пів години по цьому приміщенню. Чекати нам залишалось десь 1,5 год до 3:30 ночі. Тоді повинна була прийти електричка.<br /> Згодом ми перевернули лавицю і сіли обличчям до батареї. Поклали на неї руки і обличчя. Ми трохи зігрілись і задрімали.<br />Коли наша електричка вде прийшла, нас розбудила жінка(працівник вокзалу) і скащала, що вже чс іти. Цієї електрички я чекав, як води в пустелі.<br /> Ми забігли в електричку. Вона ще була не натоплена. Ми Випили сік, який у нс залишився і трохи перекусили хлібом з майонезом. Після цього я ліг на лавицю і заснув. прокиувшись в Ужгороді я зрозумів, що це був найкращий мій сон в житті. Лавицю дуже натопили і я спав неначе на пічці. Весь цей шлях із Львова до Ужгорода я наспівував пісню Цоя "пачка сигарет".<br /><br /><a href="http://photo.bigmir.net/photo/3215123">http://photo.bigmir.net/photo/3215123</a> - тут можна побачити деякі фото з подорожі) urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:7562 2008-02-23T10:26:00Z 2008-02-23T10:26:00Z ДДТ - Ветер Посмотри на небо,ах да,ты же слеп.<br />попробуй канфетку,ах да,диабет<br />Возьми меня нежно,но ты импотент<br />И что с тобой делать не знаю уж я<br />За большие шиши я пошла за тебя) urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:7146 2008-01-26T23:16:21Z 2008-01-26T23:20:29Z ПОСТ НАПИСАНИЙ ДЛЯ МОЇХ СПОГАДІВ, ВСІ, ХТО БУДУТЬ ЦЕ ЧИТАТИ НЕ ТАК ЗРОЗУМІЮТЬ, ЯК Я ЦЕ ВІДЧУВАЮ. ТЕКС ВЕЛИКИЙ І НАПИСАНИЙ ДЛЯ СУТО СВОЇХ СПОГАДАХ, І НЕ ОБОВ"ЯЗКОВО ЦЕ ЧИТАТИ) Я НЕ ОБРАЖУСЬ)<br />все почалось з того, як я вирішив поїхати на Зимову Ельбу(фестиваль автостоперів країн СНГ). з Києва мене ніхто не підтримав і довелось їхати самому. доїхав до Дніпра я на 3 машинах за 6 годин. стояв максимум 10 хв на трасі, що дуже круто. тим паче 2 машина була 600 мерседес)))<br />доїхав до Дніпра, зустрівся з друзями і пішли неа вписку до найрапрекраснішого дніпровського мобера Кашакі!)) переночували і поїхали на Ельбу. в електричці грали на гітарі, співали пісні, пили наливку, курили і т.д.. дуже кльово було. не доїхавши до кінцевої нашої станції нас висадили контролери в Новомосковську. ще сподобалось, що взагалі невілома людина запропонувала нам переночувати у неї(чоловіку 50 років) але ми відмовелись бо наш шлях був на Ельбу. йшли ми в якісь дупі по снігу, так як були п"яні то шлях здався не такий і важкий, який міг би здатись у тверезому стані... в той момент я відчував себе дуже щасливою людиною) на шляху до Ельби ми познайомились з Пітерськими стоперами Каспером, його дружиною і Славіком(які потім виявилось їздили в Китай і взагалі не один екватор об"їхаили)<br />розмовляли про автостоп, про Кротова(виявилось, що до нього на ельбі ставляться не дуже дружелюбно, бо він підар(це було пояснення Каспера, чому він так ставиться до Кротова)).<br />приїхавши на Ельбу ми впершу чергу грали в Дєбашир бол(буцали 1,5 л бутилку дуже смачногго напою, щоб прозбовтати її) потім я почав спілкуватись з однією дуже гарною людиною на прізвисько Пажарнік(завдяки цій людині у мене змінилось ставлення до життя).<br />виявилось, що він колись був військовим, служив в Пагранвійськах і ми дуже добре зрозуміли один одного. я,Пажарнік і Славік спілкувались першу ніч в основному про армію. були деякі недорозуміння, але взагалі в кінцевому результаті виявилось все чудово, ми всі знайшли спільну мову. перший вечір я мойже провів у спілкуванні з цими людьми. спати взимку виявилось не холодно, навіть дуже комфортно і тепло.<br />вранці наступив тупінг9так завжди буває). найбльше я радий був бачити вранці Пажарніка, ми з ним навіть обінялись шапками на 2 дні)))<br />в обід ми пішли проваоджати Ніксоїда і Бузу на електричку. чекали електрички майже годину, але кли вона приїхали і від"їзджала я, Мишь, Кашака, Гарячька проводжали електричку з голими дупами, які дивились прямо у вікно електричкигг)<br />потім ішовши щдодомук ми знайшли озеро, і написали на снігу(цього озера) СТРУКС, СІСЬКІ(прицьому намальовали сіські на снігу)наальовали 9 кружечків(хто не знає це символ флешмобу) і МИШЬ)<br />потім взяли собі по камишу і були типу шаманами)) ішовши до Ельби їхав якийсь потяг і Кашака побіг показувати йому дупу)) я, Мишь, Гарячька підтримали це і знову наші дупи побачили багато людей))<br />потім почали цим камишом кидатись у друг друга типу списом і т.д(почали Жечь) за 2 хв до того, як прийшли на Ельбовський Лагкрь Гарячька знайшов палицю і пртягли дівчину, яка проводжала з нами електричку(як бабуїни в мультиках притягували людей, щоб з"їсти їх).<br />в Лагері ми пили традіціонний ельбовський напій Дєбашир, ми тоскали дрова, несли пічьку для того, щоб зробити баню) Баню ми всетаки зробили, потім я пішов туди паритись)) круто побувати в лісі в Бані))<br /><br />хто знає, з моїх друзів, у мене є маленький прапор України, який завжди зі мною був в найскрутніші моменти в житті, подорожував постійно зі мною і все теке.. ось і я вирішив цей прапор подарувати Пажарніку, бо ми з цією людиною дуже гарно зрозуміли один одного і це такий чоловік, заради якого хочелться даля жити. ось, і я подарував йьму свій прапор, а він подарував мені хрестик, який теж був на йому в найскрутніші моменти в житті. він надгнув його на мене і в той момент в мене майже потекли сльози... було настільки приємно, що це не мождна аписати словами...<br />я взагалі з 8 класу перестав вірити в Бога, але після того моменту, коли мені наділи це хрестик, я відчув, що Бог є) і цей момент мені дуже запам"ятається в житті, бо він є дуже важливим, тьой момент я відчував настільки неймовірне щастя, яке я навіть не відчував на концерті Блудхаунгенг(хто був на цьому концерті, той зрозуміє)... мені не хотілось чухати яйця при повній тиш в 6 ранку і слухати звук "шурх" "шурх" "шурх" і т.д..<br />я з Пажарніком сказав йому до зустрічі останнім. ми ще обов"язково знайдемось, зустрінемось, але ця людина стала для мене длуже важливою в житті. Щиро дякую йому за те, що він є)<br />коли ми джобігли до електрички я почав обдзвонювати найближчих меін людей, і казати їм Величезне Людське спасибі за те, що вони є) декому не додзвонився, але бажання було. <br />зараз я сиджу у Кашакі і друкую цей пост в 1:13 хв) відчуваю неймовірно щасливою людиною)<br />всі хто не поїхав на Украхнську ельбу багато втратили і я неймовірно щасливимй, шщо туди потрапив. обов"язково ще приїду весною! доречві я був єиний представник Києва.<br />особливо дякую: Паждарніку, Кашакє, Миші, Гарячьке, Ніксоїду, Бест Френду, Славє, Мар"яше, 3-ом чувакам з Новомос що підтримали мене у такий момент і внесли свій вкладок в моє життя! Щиро дякую! urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:6723 2008-01-10T00:15:15Z 2008-01-10T00:15:15Z <table border="0" style="width: 400px; border: 1px solid #EEEEEE;"><tr><td style="text-align: center; margin: 0px; padding: 8px; background-color: #006680; color: #FFFFFF; font: 16px Arial">Вы - Януш Корчак</td></tr><tr><td style="text-align: left; padding: 8px; background-color: #FFFFFF; color: #000000; font: 12px Arial">Польский детский писатель и педагог. Организатор «Дома сирот» для еврейских детей. С 40 года в варшавском гетто. Отказавшись от личного помилования, был казнен со своими воспитанниками в 42 году в газовых камерах Треблинки в возрасте 64 лет.<img src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/72/Janusz_Korczak.PNG/180px-Janusz_Korczak.PNG" align="right" alt="image" /></td></tr><tr><td style="text-align: center; margin: 0px; padding: 8px; background-color: #006680; font: 12px Arial"><a href="http://aeterna.ru/test.php?link=tests:17370" style="color: #FFFFFF">Пройти тест</a></td></tr></table> urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:6423 2007-12-03T20:11:15Z 2007-12-03T20:11:15Z Dolphin-Свет для меня Ангелы тихое принесли утро<br />Розовых облаков перья<br />Сонного перламутра<br />Сняли с груди моей ожерелье<br />Молчали<br />Сердца моего стук слушали с тишиной ровняя<br />Билось оно в ладонях небесных рук медленно остывая<br />Легкие покидая хрипел. Выдох последний бесстрашием полный<br />Радовался я смотрел в глаза любви чистоты бездонной<br />Плакали ангелы крыльями теребя собственного испугавшись чуда<br />Отпускала их пухом выстланная земля взявшимся ниоткуда (с)<br /><br /><br /><br /><br />взагалі я людина така, яка дуже часто закохується, але кохати по справжньому мені доводилось тільки 1 раз в житті<br />я сьогодні відчув це почуття вдруге!<br />я освідчився в коханні гарній дівчині і дуже щасливий))<br />аааааааааааа!!! urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:6286 2007-12-03T20:07:01Z 2007-12-03T21:21:06Z сьогодні День Народження Великого українця і імхо найкращого філософа в світі Григорія Сковороди! це та людина, якою можна пишатися українцям! він є моїм вчителем в житті, я з нього, з йоголекцій беру приклад.<br />він сказав "що таке щастя? це улюблена справа і свобода. і для йього овсім не потрібні гроші" urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:5856 2007-11-05T10:18:14Z 2007-11-05T10:18:14Z Bloodhound Gang - The Ballad Of Chasey Lain <table style="border-collapse: collapse; width: 400px; margin: 0 auto; color: #000; font-size: 12px;"><tr><td style="background: url(&#39;http://www.twidog.ru/tw-data/quiz/04.gif&#39;) no-repeat;"></td><td style="height: 9px; background: #b7ff51;"></td><td style="background: url(&#39;http://www.twidog.ru/tw-data/quiz/04.gif&#39;) -10px 0 no-repeat;"></td></tr><tr><td style="width: 9px; background: #b7ff51;"></td><td style="background: #b7ff51; padding: 0 8px;"><h1 style="font-family: Arial, sans-serif; font-size: 18px; font-weight: normal; color: #357e30; margin: 0 0 15px 0;">Ваше предназночение в этом мире</h1><table style="border-collapse: collapse; width: 100%;"><tr><td style="padding: 0 30px 4px 0; white-space: nowrap;">Твое имя</td><td style="width: 100%; padding-bottom: 7px;">Vedmeduk_bo_bo</td></tr><tr><td style="vertical-align: top; padding: 0 30px 4px 0; width: 45%;">Предназночение:</td><td style="vertical-align: top; padding-bottom: 4px;">постоянно заниматся сексом</td></tr></table><div style="margin: 15px 0; text-align: center;"><a href="http://www.twidog.ru/25/">Узнать о себе</a></div><div style="font-size: 11px;">© <a href="http://gollanka.livejournal.com/profile"><img src="http://stat.livejournal.com/img/userinfo.gif" alt="" style="border: 0pt none; vertical-align: bottom; padding-right: 1px;" height="17" width="17"></a><a style="color:#438b00;" href="http://gollanka.livejournal.com"><b>gollanka</b></a>, Twidog.ru — <a style="color: #438b00" href="http://www.twidog.ru/">тесты для блоггеров</a>.</div></td><td style="width: 9px; background: #b7ff51;"></td></tr><tr><td style="background: url(&#39;http://www.twidog.ru/tw-data/quiz/04.gif&#39;) 0 -10px no-repeat;"></td><td style="height: 9px; font-size: 0; background: #b7ff51;"></td><td style="background: url(&#39;http://www.twidog.ru/tw-data/quiz/04.gif&#39;) -10px -10px no-repeat;"></td></tr></table> urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:5425 2007-11-03T17:33:19Z 2007-11-03T17:33:19Z Всі люди думають тільки про блага земні. Купці дурять покупців, щоб здобути грошей якнайбільш. Поміщики скуповують помістя й заводять коней закордонних. Службовці гнуться перед начальством, шоб стати више над іншими. Юристи гнуть закони на власну вигоду. Віршороби улещують вельмож віршами... А в мене одна дума не виходить з голови: як би мені розумно жити й розумно з цього світу відійти. Страшна Смерте з замахненою косою! Ти не милуєш нікого — ні царя ні селюка: ти нищиш усіх, як вогонь солому нищить. Всі тремтять перед тобою, окрім тих, хто сумління має чисте мов кришталь... urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:5129 2007-11-01T19:36:23Z 2007-11-17T13:56:09Z Хто вони – ті, що вчора браталися?<br />Ті, що вчора горіли, – де вони?<br />Куди зникли? Що з ними сталося?<br />Та які їх скрутили демони?<br />Кожен марить ефектом відсутності,<br />Уникаючи відповідальності,<br />І, питаючи правди в підступності,<br />Вибирає престижні спеціальності.<br />Відділяє себе від кореня,<br />Відриває себе від рідного.<br />Прапор свій пофарбує кольором,<br />У який фарбувати вигідно.<br />Кров не точиться свіжими ранами,<br />Дух потух за мурами-гратами.<br />Поставали усі ветеранами,<br />Хоч не встигли побути солдатами.<br /><br />Залишилися знов, наче сироти,<br />При дорозі, якою не ходжено.<br />Хіба можна в своє не вірити?<br />Хіба ж нас такими народжено?<br />Заплітаємо слова у речення<br />Так, що змісту шукати даремно.<br />Від матеріального забезпечення<br />У душі стало зимно і темно...<br /><br /><br /><br /><img src="http://77.120.100.14/file/4192152/3398473/5.jpg" /> urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:5100 2007-10-30T18:33:21Z 2007-10-30T18:40:44Z Чайф - не спеши А не спеши ты нас не любить,<br /> а не считай поюеды по дням.<br /> Если нам сегодня с тоблй не пpожить<br /> то кто же завтpа полюбит тебя.<br /><br /><br /><br />sunshine (19:55:54 30/10/2007)<br />взагалі як воно?<br /><br />Коля (19:56:18 30/10/2007)<br />могло бы быть и лучше<br /><br /><br />sunshine (19:57:26 30/10/2007)<br />воно завжди так.. завжди хочеться чогось кращого..<br />але треба знахоидти гарне в тому, що у тебе є, бо у іншого і того нема<br /><br /><br />Коля (19:58:17 30/10/2007)<br />от я і намагаюсь...<br /><br /><br />sunshine (20:00:37 30/10/2007)<br />прост коли втрачаєш те, о в тебе було, тді тільки цінуєш те, що в тебе було. а так не помічаєш цього.... будь-яка<br />дорога тобі людина може вмерти просто завтра і тільки тоді ти зрозумієш, що ти і не встиг сказати їй спасибі, і що ти не цінував ї так, як міг би цінувати<br /><br /><br />Коля (20:06:13 30/10/2007)<br />да, это точно(((<br /><br /><br />sunshine (20:07:48 30/10/2007)<br />я коли про це думаю, аж сльози навертаються....<br />як тільки подумаю, що завтра чи сьогодні мое померти моя мати, друзі.... це пиздець просто... ось прийде сьогодні мати додому, і обніму її сильно-пресильно і скажу їй, що дуже її люблю!<br /><br /><br /><br />Коля (20:08:32 30/10/2007)<br />прикинь, только что папе позвонили и сказали что его знакомый умер<br /><br /><br />Коля (20:08:37 30/10/2007)<br />сослуживец<br /><br /><br />Коля (20:08:41 30/10/2007)<br />ты прикинь<br /><br /><br />sunshine (20:10:55 30/10/2007)<br />ех чувак.. я і не дивуюсь... тому і треба цінувати людей при житті, бо потім буде пізно... urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:4811 2007-10-29T08:45:51Z 2007-10-29T08:49:47Z Фліт - Спаплюжений - Привет, дружище. Подскажи телефон конторы, где овцу клонировали.<br />- Понятия не имею. А зачем тебе?<br />- Хочу себе четырех клонов.<br />- Нафига???<br />- Один клон будет работать на Украину, второй с друзьями пиво пить, третий о родителях заботиться, четвертый сядет на иглу и выростет шизофреником..<br />- А ты?..<br />- А я застрелюсь к чертовой матери... <br /><img src="http://infostore.org/file/4170218/3379952/10407088_12596095_10641967_stih_gabreyl.jpg" /> urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:4432 2007-10-28T20:08:27Z 2007-10-28T20:08:27Z вчора вперше в житті в парку шевченка цокався яйцями(своїми)<br />мене поперлоГг) urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:4221 2007-10-27T14:58:04Z 2007-10-27T15:02:23Z 5`nizza - Ты кидал 7:45 їдемо з одногрупниками в автобусі на пари. я думав-думав і вимовив:<br /> - Паца!(Пацани, друзі, холпці прим. ред.) Я сьогодні вранці пойняв, що я люблю найбільше в житті! Знаєте що це?<br /> - НЄ - в один голос сказхали Кольчік і Женчік<br /> - 1) це спати, особливо коли будильник дзеленчить в 6 ранку, ти встаєш ,вимикаєш його і розумієш, що у тебе сьогодні НЕДІЛЯ!(я 6 днів на тиждень я встаю в 6 ранку. прим. ред.) І ти розумієш, що тобі можна спати до 12:00, а то і більше%))<br /> 2) це їсти! особливо коли ти непоївши біжиш вранці на навчання(бо трохи проспав). Грошей нема. а їяти хочеться, а остання пара закінчується в 18:50 і + гдина щою доїхати додому + 15 хв щоб підігріти щось поїсти. в таких випадках дійсно цінуєш їжу)<br /> 3) це Срать! особливо коли ти їдеш в метро з Академ містечка додому(ст.м.Лісова) і хочеш срати більше ніж жити і знаєш, що ти не посреш ще півтори години. аколи нарешті прилітаєш додому, нероззуваючись забігаєш у святиню святинь, знімаєш штани, і ще встигувши сісти на унітаз, гівно вже вилітає з твоєї сраки))<br /> - ЄЄєєєє сказали Кольчик і Женчик і ми поїхали далі<br /> Коли всі зібралися на Плацу я спитав у Уоучіка(Вовчік, Вова, Володимир - найкращий імй друг у групі. прим. ред.):" Уоучік, а що ти любиш найбільше в житті?" Уоучік відповідає:" Спать, хавать і срать!" :) urn:lj:livejournal.com:atom1:vedmeduk_bo_bo:4014 2007-10-26T17:12:41Z 2007-10-26T19:46:01Z Кожаный олень - ОРЗ <img src="http://infostore.org/file/4152285/3363549/mirbezbab.jpg" /><br /><br />Самая короткая и прекрасная сказка!<br /> Жил был один принц, который однажды спросил прекрасную принцессу: "Ты выйдешь за меня замуж?<br /> "И она ответила: "...НЕТ!!!"<br /> И принц жил долго и счатливо, ездил на охоту и рыбалку, каждый день встречался с друзьями, пил много пива, и нажирался в сопли, и играл в гольф, и раскидывал носки по дворцу, и не опускал крышку унитаза, и трахал служанок, соседок, и подружек, и пел в душе, и пердел когда ему вздумается, и громко рыгал, и чесал себе яйца.<br /> Конец.